Історія закладу

Історія закладу

Становлення медичної освіти у Рівному пройшло непростий і часто навіть трагічний та героїчний шлях. Підвалини для майбутнього коледжу, а згодом медичної академії, заклали «Школа фельдшерів» і «Школа медсестер», які радянська влада організувала відразу після приєднання Рівненщини до складу СРСР у 1939 році, але свої жорстокі корективи у навчання їх студентів внесла війна.

Катастрофічний брак медичного персоналу на Волині, а також намагання командування Вермахту (німецьких збройних сил) заручитися підтримкою місцевого населення, дало змогу викладацькому складу медичних закладів Рівного розробити програму навчання й виховання учениць шкіл, що передбачала підготовку сестри - універсалки, яка б уміла не тільки виконати свою роботу, а часто й замінити лікаря, акушерку, гігієністку, а за потреби - стати на захист Вітчизни. Тому у програмі навчання поряд з медичними дисциплінами особливою увагою були визначені українознавчі предмети. Така підготовка давала кваліфікацію: медична сестра, акушерка і гігієністка. У той непростий час велику допомогу школі медсестер надавала організаційний референт Червоного Хреста в Рівному Харитя Кононенко. Вона підшуковувала викладачів, організувала безкоштовну їдальню та гуртожиток для найбідніших учениць школи.

Однак вже у 1942 році ідеологічні структури нацистської Німеччини взялися встановлювати новий порядок на українській землі. Навесні були закриті майже усі навчальні заклади Рівного. Припинила своє існування школа фельдшерів. Небезпека нависла і над «Школою медсестер», учениць якої врятував тільки всезростаючий потік поранених німецьких вояків і нестача персоналу у госпіталях та лікарнях. Постійний контроль з боку Гестапо і щоденна загроза арешту і смерті не спинили ні викладачів, ні учнів.

Ризикуючи власним життям, тодішній директор Рівненської “Школи медсестер” (він же директор хірургічної лікарні міста) лікар-хірург Дмитро Саєнко перейшов до відділів УПА, забравши хірургічний інструментарій та хірургічну обслугу з числа випускників, для надання медичної допомоги українськім воякам руху опору. Згодом “до лісу” пішли 15 випускниць школи, які теж допомагати пораненим, часом перевозили їх до лікарні міста. Для юних рівнянок то була титанічна праця, коли практичні навички часто випереджали теоретичні знання. Це було великим ризиком, адже німці розстрілювали кожного, кого підозрювали у співпраці з УПА. Важка сторінка буремного лихоліття гартувала справжній арсенал майбутніх медиків, для яких вибір професії означав віддане служіння рідній Батьківщині. Загинули у застінках Гестапо викладач- сестра Федотівна і декілька молодих учениць, загинула смертю хоробрих і сама Харитя Кононенко, але продовжувалася героїчна боротьба юних медиків за життя кожного українського бійця, чи то вояк УПА, чи, пізніше, рядовий Червоної Армії.
Нацистам не вдалося задушити у Рівному паростки медичної освіти, і у перший же повоєнний рік розпорядженням Наркому охорони здоров’я УРСР від 28 травня 1945 року №23318 у приміщенні пологового будинку, що на вулиці Соборній, було відкрито Рівненську фельдшерсько-акушерську школу для підготовки медичних спеціалістів середньої ланки. Першим директором Рівненської фельдшерсько-акушерської школи з 1 липня 1945 року призначений лікар Володимир Іванович Магарко.

20 вересня 1945 року юнаки й дівчата першого набору сіли за навчальні парти, відкриваючи перед собою незвіданий ще світ найгуманнішої професії – медичного працівника. І незважаючи на труднощі повоєнних літ, 58 учням випускних курсів, що успішно склали державні іспити, присвоєна кваліфікація медика: для юнаків – “фельдшер”, для дівчаток – “акушерка”. 8 найкращих учнів отримали диплом із відзнакою. У 1947 році була встановлена єдина форма навчальної работи: теоретичні заняття, практичні заняття і виробнича практика. Вперше з’явились методичні циклові комісії із загальноосвітніх та загальномедичних дисциплін.

24 червня 1954 року згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР, фельдшерсько-акушерська школа перейменована в Рівненське медичне училище. У зв’язку з необхідністю надання населенню області професійної медичної допомоги, поліпшення якості санітарно-гігієнічного обслуговування у 1961 році заснували зуболікарське відділення, у 1962 році – фармацевтичне, у 1963р. – санітарно-фельдшерське, у 1971р. – фельдшерсько - лаборантське відділення.
У 1967 році став до ладу новий навчальний корпус медичного училища на 600 місць, який містив 22 кабінети, 12 навчальних аудиторій та лабораторій.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР від 1 серпня 1979 року, училище отримало статус базового, як визнання високого рівня підготовки медичних працівників.

За цією сухою статистикою – долі багатьох поколінь викладачів та студентів. У стінах Рівненського медичного училища працювали відомі медичні спеціалісти: доктори медичних наук Євген Михайлович Боровий та Борис Костянтинович Квашенко, які внесли і свій великий вклад досягнень до розвитку медицини на Рівненщині. Випускниками Рівненського медичного училища є нинішній директор коледжу, доктор медичних наук, професор Р.О. Сабадишин, завідувач кафедри мікробіології Вінницького медуніверситету, доктор медичних наук, професор Г.К. Палій, завідувач кафедри анатомії Тернопільської медичної академії, доктор медичних наук, професор Я.І. Федонюк, доцент кафедри анатомії Тернопільської медичної академії В.Л. Гомон, кандидат медичних наук Чернівецького медичного університету І.Ф. Онофрійчук та інші. Чимало вихованців цього закладу стали висококваліфікованими спеціалістами й працюють у всіх регіонах України та поза її межами.

У різні періоди навчальний заклад очолювали: Магарко В.І. (1945-1949); Притула В.О. (1949- 1959); Забродський В.І. (1959- 1961); Якушевський С.І. (1961- 1969); Мазуренко Є.Ф. (1969- 1976); Горобей А.І. (1976-1998); Сабадишин Р.О. (з 1998-го). 

Враховуючи тенденції розвитку медичної школи області, реорганізація закладу спрямована на тісну співпрацю наукової та практичної медицини. Власне, підготовка до реформування середньої спеціальної медичної освіти на Рівненщині розпочалася ще у 1998 році, коли училище очолив його випускник 1977 року, доктор медичних наук, професор Ростислав Олексійович Сабадишин. Втілення кращих ініціатив педагогіки, розробка нових наукових ідей, накопичення практичного досвіду і методів застосування сучасних підходів до освітнього процесу, модернізація коледжу згідно з останніми досягненнями технічного прогресу – стали пріоритетними завданнями його як керівника. Під керівництвом Сабадишина Ростичслава Олексійовича та завдяки зусиллям колективу, з 1999 року Рівненське базове медичне училище набуває нового значення, піднімається на вищу сходинку, одержавши другий рівень акредитації. А рішенням Державної акредитаційної комісії України від 13 квітня 1999 року отримує статус медичного коледжу.

З 2018 року згідно із рішенням Рівненської обласної ради від 27 липня Рівненський державний базовий медичний коледж перейменовано в комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради.
Але реалії сьогодення досить швидко довели необхідність існування і ефективного функціонування у Рівному обох освітніх ланок: і медичної академії, і медичного коледжу. А тому,згідно з рішенням Вченої ради та відповідно до наказу КЗВО» Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради від 26. 12. 2019 року Рівненський медичний коледж реорганізовується у Фаховий медичний коледж, який є структурним підрозділом академії і здійснює освітню діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих фахівців рівня молодшого спеціаліста і фахового молодшого бакалавра в медичній та фармацевтичній галузях із здобуттям повної середньої освіти з рівнем компетентностей в обсязі відповідних державних стандартів освіти.


Не можна оминути і той факт, що на сторінках історії коледжу вагоме місце посіли і не зовсім медичні аспекти. Адже у навчальному закладі довгий час працюють навчальні гуртки, танцювальні і пісенні колективи художньої самодіяльності, які часто виборювають призові місця на обласних і районних конкурсах. Разом з тим, розроблені низки комплексних програм з фізичного виховання, які прямо орієнтовані на особливості майбутньої професії медика. Навчальний заклад пишається призерами з армреслінгу, гімнастики, баскетболу, спідвею. Будь-який потенційний студент зможе реалізувати себе не тільки як медик, а й як спортсмен, краєзнавець, співак чи танцюрист.

У 2019 році новим керівником Фахового медичного коледжу вперше стала жінка – Туровська Ірина Олександрівна, яка бачить коледж центром інноваційної медичної освіти з обов’язковою інтеграцію у європейський простір. Управлінська культура Туровської І.О. визначається як керівними компетентностями: знання нюансів трудових і управлінських функцій, технологій управління та інформаційного забезпечення, організації діловодства, так і особистісними високими моральними якостями , навичками міжособистісних комунікацій, які складають мотиваційне ядро поведінки керівника.
Send a Message

Sed diam nonummy nibh euismod tincidunt ut laoreet dolore magnais.