Працевлаштування

Випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів мають право на вільний вибір виду діяльності та місця роботи відповідно до здібностей і професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб (окрім випадків, передбачених чинним законодавством: пільговий прийом, особливі вимоги до професійної діяльності, тощо).

  З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України № 1662-VIII «Про внесення змін до закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників», прийнятий Верховною Радою України 6 жовтня 2016 року.

Зміни у Законі спрямовані на приведення окремих нормативно-правових актів у відповідність з нормами Конституції України в частині забезпечення конституційних прав громадянина на працю, що вільно ним обирається, або на яку він вільно погоджується, на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, а також щодо заборони примусової праці, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю» 1930 року та № 105 «Про скасування примусової праці» 1957 року.

Закон № 1662-VIII скасовує обов’язкове відпрацювання випускниками вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. Передбачається, що випускники вузів вільні у виборі місця роботи (за винятком військових), а самі вузи не зобов’язані здійснювати їх працевлаштування.

Основним завданням, що стоїть перед вищими навчальними закладами, є здійснення освітньої діяльності.

Відповідно до Закону № 1662-VIII державні органи мають сприяти працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, надавати випускникам вищих навчальних закладів інформацію про наявність вакансій у складі юридичних осіб незалежно від форми власності та підпорядкування для можливого працевлаштування.

І. Внести до Закону України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст.2004 із наступними змінами) такі зміни:

1. Пункт 4 частини другої статті 13 викласти в такій редакції: сприяють працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, що належать до сфери їх управління, здійснюють розподіл випускників вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) для подальшого проходження служби та надають випускникам інших вищих навчальних закладів інформацію про наявність вакансій у складі юридичних осіб будь-якої форми власності та підпорядкування для можливого працевлаштування».

2. Пункт 10 частини першої статті 26 після слів “на ринку праці” доповнити словами “і сприяння працевлаштуванню випускників”.

3. Частину третю статті 44 доповнити абзацом такого змісту: «Право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів за державним замовленням мають особи у разі укладення ними угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості і селищах міського типу».

4. Статтю 64 доповнити новими частинами першою і четвертою такого змісту: Випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи за винятком випадків, передбачених цим законом. Вищі навчальні заклади не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників»;

5. Випускникам вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоди про відпрацювання протягом трьох років у сільській місцевості і селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».

 У зв’язку з цим частини першу – другу вважати відповідно частинами другою – третьою.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2016 року.

2. Рекомендувати Президенту України привести свої укази у відповідність із цим Законом.

3. Кабінету Міністрів України одночасно з набранням чинності цим Законом. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України А. Парубій

Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 376

Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

- Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням".

- Пункт 26 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2003 р. № 1402. - Пункт 5 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 "Питання стипендіального забезпечення".

- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 511 "Про внесення змін до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням".

- Пункт 7 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 538.

- Пункт 5 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 р. № 162

- Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 216 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992". - Пункт 6 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 313.

Якщо Вам потрібна фахова порада чи інформація з питань пошуку роботи, чекаємо Вас у Підрозділі сприяння працевлаштуванню, звертатись за телефоном: 62-01-85